У Києві нагородили маленьких дітей, які теж роблять значний внесок у наближення перемоги України над російськими окупантами, допомагаючи нашій державі та її захисникам відбити ворожу навалу, рятують життя.
Про це передали на сайті Офісу президента України.
Церемонія вшанування юних сміливців «діти-рятувальники — герої війни» відбулася в Білому залі Героїв України в Маріїнському палаці за участю глави держави, топ-чиновників, відомих артистів, волонтерів, рятувальників.
«Учасники акції — юні українці, які здійснили подвиг рятівника в час повномасштабного російського вторгнення», — йдеться в повідомленні.
Маленьким героям вручали цінні подарунки та комплекти форми рятувальника.
Президент Володимир Зеленський подякував юним українцям за їхню мужність і стійкість, а також рідним дітям, які виховали їх сміливими та відповідальними громадянами.
В ОПУ також розповіли детальніше про маленьких мужніх рятувальників.
Десятирічний Максим Бровченко з Бердянська, який має порушення аутичного спектра, з початком повномасштабних військових дій разом з сім’єю опинився в окупації, і тільки в квітні його сім’я змогла вибратися. Під контролем лікарів у стані медикаментозного сну Максим з мамою дістався Запоріжжя. Там вони проживають і сьогодні.
«Максим малює «космічні» картини. У його творчому доробку — понад сто робіт, частина з яких зараз у Києві, а переважна більшість — на окупованій батьківщині. Одну зі своїх картин юний художник продав за 10 тис. грн, а зароблені кошти переказав військовим. Під час церемонії Максим Бровченко подарував свою роботу Олені Зеленській», — йдеться в публікації.
Семирічний Давид Понуляк із Запоріжжя займається козацьким бойовим мистецтвом»Спас». Його мама Олена Шевчук — журналіст, дитяча письменниця та голова громадської організації «Запорізькі берегині». Хлопчик з мамою надають допомогу пораненим у Запорізькому військовому госпіталі разом. Давид спілкується із захисниками, співає їм пісні, читає вірші. Також він плете сітки.
Після обміну полоненими, коли українських військових, в тому числі з ампутованими кінцівками, привезли в госпіталь, маленький Давид зробив ангелів і роздавав захисникам, щоб їх підтримати.
14-річний Саша Гуцал з Бучі разом з родиною пережив окупацію міста. Сім’я ховалася в підвалі, і хлопчик щодня, ризикуючи власним життям, під обстрілами пробирався повз засідки ворога, щоб знайти їжу і нагодувати молодших дітей. У квітні вся родина евакуювалася на Вінниччину.
Лауреатом стала також семирічна Іринка Васильєва з Рівного. Батько дівчинки Олександр Васильєв служив у 14-й механізованій бригаді ЗСУ і загинув під час виконання службового завдання 27 березня в селі Благодатне під Миколаєвом.
«Іринка втратила на війні й свого дядька. Попри це вона твердо вирішила продовжити справу тата й захищати Україну. Дівчинка виготовляє віночки і встигла зібрати понад 7 тис. євро. За ці кошти вже придбали два тепловізори та дві автівки, які будуть відправлені на фронт. Нині тривають пошуки третього автомобіля», — розповіли в ОПУ.
Семирічний Єгор Шемет з Чернігівської області зі своїм братом і двома сестрами живе разом з бабусею-опікункою. В результаті бойових дій їх будинок був частково пошкоджений, але сім’я досі в ньому проживає. З дерев’яним автоматом в руках хлопчик охороняє зруйновану вулицю, де після окупації вціліли всього три будинки.
Після звільнення села Єгор допомагає піротехнікам — повідомляє, де залишилися підозрілі предмети, схожі на вибухонебезпечні. Хлопець мріє стати сапером, ще хоче вилікувати свого старшого брата і відремонтувати будинок.
12-річний Гліб Бондаренко з Харкова, перебуваючи на дитячому майданчику під час ворожого обстрілу міста касетними бомбами, закрив молодшого хлопчину, чим врятував йому життя. Сам Гліб був поранений в праве плече, праву легеню, передсердя. Зараз він разом з мамою перебуває на лікуванні в дитячому хірургічному відділенні клініки «Шаріте» в Берліні.
15-річний Андрій Покрас з села Колонщина в Бучанському районі під Києвом з 24 лютого по 6 березня з родиною залишався вдома і кожен день разом з батьком, використовуючи дрон, допомагав військовим з ТРО коригувати вогонь по ворожих позиціях.
«Результат його роботи — спалена колона з півсотні одиниць російської техніки, що рухалася на Київ. На початку березня Андрій з мамою та сестрою виїхав до Польщі, де закінчив навчання. 1 червня повернувся до України. Зараз перебуває в таборі в Карпатах», — розповіли в офісі президента.
16-річний Данило Сергєєв — учень 10 класу Маріупольської школи № 47. Його мама Анна Сергєєва — військова, а батько Вадим до війни працював на ММК «Азовсталь». Після початку військових дій в Маріуполі Данило разом з сестрою і батьком залишався в місті. Хлопець допомагав гасити пожежі, що виникали внаслідок ворожих обстрілів у будинках, де перебували люди.
На руїнах розбитих магазинів хлопчик шукав продовольство, готував разом з дорослими їжу на багатті та годував людей старшого віку, допомагав хворим і літнім людям, які не могли самостійно пересуватися в підвали, ховав загиблих у дворі. Під час постійних обстрілів майже щодня добирався до колодязя в центрі Маріуполя, де велися активні бойові дії, і приносив людям в підвал питну воду.
«10 квітня, скориставшись нетривалим припиненням вогню, сім’я через Запоріжжя виїхала до Івано-Франківська, де проживає зараз. Данило хоче вчитися в Національній академії внутрішніх справ України, мріє бути поліцейським», — передали в ОПУ.
